Миф об интеллектуальной «неспроможності» женщин Мит Сколов

Архів статей

Як уникнути чоловічої неспроможності? Поради чоловікові

Кожен чоловік у своєму житті при спілкуванні з жінкою може випробувати «конфуз». І це цілком закономірно. Сексуальна збудливість чоловіки, та й не тільки чоловіки, але й жінки, залежить від безлічі факторів. Одні сприймають це філософськи, і це правильно. Інші на цьому зациклюються, що може згодом призвести до стійкої чоловічої неспроможності і вимагати надалі значних зусиль з боку психологів.

Чоловіча неспроможність Наполеона, здолала імператора задовго до Ватерлоо, ставить його в один ряд з такими ж відомими людьми. Ганс Християн Андерсен, великий казкар, ніколи не мав інтимних контактів. Останній китайський імператор жодного разу не виконував свого подружнього боргу. Норвезький драматург Генрік Ібсен не насмілювався оголитися навіть перед лікарем. Вся еротика у житті англійського математика Льюїса Керрола, автора «Аліси в країні чудес», обмежувалася фотографуванням (цілком пристойним) дівчаток не старше 12 років. Дуже рідко відчував себе повноцінним чоловіком американський президент Дуайт Ейзенхауер, і навіть виконавець ролі Джеймса Бонда, втілення чоловічої сили, Роджер Мур скаржиться на часті осічки.

Головний ворог репродуктивного органу — нікотин, що викликає спазм судин через що міститься в тютюновому димі окису вуглецю. Пагубні для чоловічої сили алкоголь, кофеїн, транквілізатори. Часто на неї убивчо діють банальні причини: синтетичне білизна і сидіння велосипеда. Останнім часом виявлено нове джерело ризику: багатогодинне сидіння перед телевізором.

Чого тільки не перепробувано зневіреним людством: амбра і кориця, мускус, стрихнін і опіум, бичачі яйця і кров голубів. Стимулююче діють женьшень, шафран, сандалове дерево, розмарин. Потрібно пам’ятати, що будь-які ліки, що стимулюють статеву активність, це перш за все хімічні препарати, які можуть мати побічну дію, а природні продукти, як правило, не володіють побічним ефектом.

Ось кілька рецептів, які використовують харчові продукти для підвищення потенції. Можливо, деякі рецепти здадуться смішними, смійтеся на здоров’я, але шкоди вашому здоров’ю вони не принесуть

— Чашка гарячого молока з чайною ложкою топленого масла, шафраном, ваніллю, корицею і кокосовими пластівцями.

— Корисно щодня з’їдати один яєчний жовток або три дні поспіль їсти цибулю і курячі яйця.

— Корисна ріпа, зварена в молоці (улюблена страва Г. Орлова, а він не скаржився на потенцію), морквяний сік в суміші з медом по третині склянки 3-4 рази на день.

— Велелюбний король Франції Генріх 4 щодня випивав чарку коньяку, змішаного з курячим яйцем.

— Один з напоїв, погоджених з богом любові. Сік, віджатий з ягід червоної смородини, суниці, агрусу змішують до смаку з розчиненим у воді цукром і коньяком. Заливають в банку, закривають марлею, залишають на два тижні при кімнатній температурі. Потім проціджують, розливають по пляшках і зберігають у холодильнику. Перед побаченням випивають чарку, не більше.

— Добрими стимулюючими властивостями володіє шоколад. Так само як і риба. Не випадково стародавні греки називали рибу продуктом, відчуває хіть.

— За годину до сексу рекомендується приймати по 2 ч. ложки спиртових екстрактів родіоли рожевої і елеутерококу колючого (протипоказано при гіпертонії).

— Періодично можна протягом місяця з’їдати щодня по 75 г волоських горіхів. А краще ядра волоського горіха подрібнити і залити медом у рівній пропорції. Є по 2 ч. ложки 2-3 рази на день через 30 хвилин після їди. Підсилює статеву активність.

— Ще чудове східне ласощі, воно ж еротичне зілля: дрібно порубати ядра 12 волоських горіхів і 200 г суміші інжиру, родзинок, чорносливу, перемішати і приймати по 2 ст. ложки на день, з кефіром. Тримати суміш в холодильнику.

А під час любовного побачення можна спробувати наступне:

— Перемішують в рівних кількостях міцний чай, мед і горілку, підігрівають і подають в маленьких чашечках ..

Фліртуйте, любіть один одного за взаємною згодою, і у вас буде міцне здоров’я і добре самопочуття.

Миф об интеллектуальной «неспроможності» женщин: Мит Сколов

Мертві бджоли

Вражаюча неприємність сталася на Шполянщині минулого тижня.

У Сигнаївці місцеві бджолярі зазнали великих збитків, адже їх бджолині сім’ї масово загинули, скоріш за все, в результаті хімобробітку посівів на полях кимось із числа агробізнесменів, фермерів чи одноосібників.

Зі слів пасічників, повідомлення про загибель бджіл надійшло до Сигнаївської сільської ради того ж дня, однак жодної реакції не було, тож вони самі звернулися до управління Держпродспоживслужби за допомогою. Спеціалісти, за словами головного спеціаліста управління Держпродспоживслужби у Шполянському районі Володимира Марченка, відразу ж виїхали на місце події і встановили, що неозброєним оком видно очевидну причину загибелі — отруєння пестицидами.

Забивши тривогу, пасічники всього району згуртувалися, щоб якимось чином протистояти небаченій загрозі знищення бджоли. Як розповів бджоляр із Шполи Валентин Руденко, подібні випадки із загибеллю бджіл сталися і в Лебедині, Водяному, Кримках, Шполі.

— На наші звернення у владних органах не реагують, — каже пан Валентин. — Ми вже вдруге приходимо до райдержадміністрації, але конкретного вирішення питання так і не побачили.

У вівторок пасічники знову прийшли на нараду до голови райдержадміністрації Володимира Потапенка, який запросив і представників відповідних структурних підрозділів та інших органів виконавчої влади, до компетенції яких належить вирішення цієї проблеми. Та за півтори години балачок ефективного шляху до її подолання так ніхто й не запропонував.

Вирішення цієї екопроблеми дійсно перебуває у глобальній площині і потребує врегулювання на вищому державному рівні, однак існує діюче законодавство, виконання норм якого суб’єктами господарювання часто ігнорується.

Слід зазначити, що обробіток гербіцидами і інсектицидами посівів на полях запровадився не сьогодні. Цю практику застосовують десятиліттями, ще з радянських часів. Та й кожен приватний господар у ці дні по декілька разів на своєму городі вже труїв колорадського жука. І досі чомусь бджоли жили і виконували свій природний обов’язок. Чому ж нині маємо повну безконтрольність у застосуванні хімікатів і дотримання встановленого законом порядку з боку аграріїв, чому вони нехтують попередженням за три дні, як пише закон, про внесення гербіцидів та інсектицидів на поля? А самі пасічники дотримуються всіх правил законів? Вже після масової загибелі бджоли управлінці чи не вперше познайомилися з колом пасічників району, кинулися аналізувати причини трагічного випадку замість того, щоб раніше постійно працювати на випередження, ефективно контактувати з суб’єктам господарювання в частині дотримання правил при хімічному обробітку посівів на полях, щоб не допускати подібних надзвичайних ситуацій. Адже виконавча влада в першу чергу є представником Президента України на місцях і має контролювати виконання на території українського законодавства. Але насправді у нас кожен суб’єкт сам собі цар і міркує з власної позиції.

Тепер же бджолярам розповіли, що і вони винні у цій ситуації. Як зазначив головний спеціаліст управління Держпродспоживслужби у Шполянському районі Володимир Марченко, на Шполянщині із 223-х приватних пасік офіційно зареєстровані і мають паспорти лише 52. Ветеринарно-санітарний паспорт пасіки є обліковим документом, має порядковий цифровий номер і дає право на отримання в ветеринарних організаціях довідки, ветеринарного свідоцтва на продаж, перевезення, кочування бджолиних сімей, а також на продаж продуктів бджільництва.

Якщо боротися за справедливість і домагатися покарання винних, то потрібно дослідити поля і трупи бджіл на наявність заборонених хімпрепаратів. Ці дослідження проводяться в Києві і мають оплачуватися майбутніми позивачами в суді. Та нема жодних гарантій, що офіційні результати досліджень допоможуть позивачам довести вину того чи іншого аграрія. Тому й клопіт такий, ясна річ, ніхто із пасічників брати на себе не буде. Райдержадміністрація — не суд, повноважень впливати на ситуацію не має. Так зазначає її очільник Володимир Потапенко. Тож і є, певно, сенс у проведенні кардинальної реформи системи управління на місцях, яка в першу чергу має на меті максимально підвищити ефективність місцевої влади.

А поки, окрім листів-звернень і прохань від управлінців та бджолярів, депутатів районної ради до суб’єктів господарювання, аби ті дотримувалися норм законодавства, інших позитивних шляхів вирішення жодна нарада так і не випрацювала.

Ілюстрація неспроможності української влади. В Amnesty International відреагували на вбивство Бабченка в Києві

Фото: Роман Пєтушков via Facebook

Бабченко вбили трьома пострілами в спину

Фото: Роман Пєтушков via Facebook

Вбивство російського журналіста Аркадія Бабченка в Києві підриває авторитет української влади і є трагічною ілюстрацією її неспроможності захистити цивільне суспільство і свободу слова в Україні, заявили в міжнародній правозахисній організації Amnesty International.

В організації підкреслили, що вбивство журналіста не повинно залишитися безкарним.

«Українська влада має не зупинятися, доки злочинець, що вчинив це ганебне вбивство, не буде знайдений та притягнутий до відповідальності», — сказала директор Amnesty International Україна Оксана Покальчук.

В організації додали, що український уряд має забезпечити захист журналістів і активістів, життя яких може опинитися під загрозою. Зокрема, варто захистити тих, хто критикує політику Росії.

Нагадаємо, 29 травня в Києві невідомий застрелив російського журналіста Аркадія Бабченка . Вбивця зробив кілька пострілів в спину на порозі його квартири. Глава Національної поліції Сергій Князєв заявив, що в журналіста стріляв професійний кілер.

У поліції повідомили, що очевидна версія вбивства — це професійна діяльність журналіста.

Колеги і друзі Бабченка закликають вшанувати його пам’ять о 19:00 на Майдані Незалежності в центрі Києва.

Дивіться також

Аркадій Бабченко — російський військовий журналіст, видавець журналу Мистецтво війни. У 2020 році опозиційний до російської влади Бабченко залишив Росію і переїхав спочатку до Чехії, а потім до України.

Всі подробиці читайте в спецтемі НВ Аркадій Бабченко убитий в Києві

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Журналістське розслідування звинувачує Лондон у неспроможності протидіяти убивствам російської мафії та спецслужб

Базований у США популярний новинний сайт BuzzFeed News стверджує, що російські злочинні угруповання та державні служби можуть бути причетні до 14 підозрілих смертей у Великій Британії.

​BuzzFeed здобув велику аудиторію в англомовному світі завдяки “легким” новинам, але також розвиває власні журналістські розслідування, останнє з яких тривало два роки і зосереджене було на низці обірваних життів осіб, причетних до російської влади та великих грошей.

Автори пишуть, що американські спецслужби передавали британським колегам дані розвідки, які вказують, що упродовж понад десятка років у Великій Британії ймовірно діяли професійні убивці, замітаючи сліди величезних операцій з відмивання російських грошей, а також усуваючи осіб, які стали небезпечними для російських владних кіл.

BuzzFeed News зауважує, що британська поліція відхилила підозри в усіх 14-ти випадках попри дані американських колег, які вказували на зовнішні чинники й зв’язки з багатомільйонними оборудками на зразок будівельного проекту у Москві на сотні мільйонів доларів.

Стаття стверджує, що 2006 року російський уряд затвердив нові закони, які дають можливість агентам убивати ворогів держави за кордоном. Того ж року в Лондоні радіоактивною отрутою був убитий втікач з Росії колишній агент КДБ Олександр Литвиненко.

Розслідування британської поліції виявило підозрюваних в убивстві, і згодом на публічних слуханнях лунали припущення, що Кремль ймовірно давав санкцію на дії спецслужб.

BuzzFeed News зосереджується на низці інших, менш гучних смертельних випадків.

У статті згадано ім’я втікача з Росії Олександра Перепеличного, який помер від зупинки серця під Лондоном 2012 року. Британське слідство відхилило підозри, що його смерть була невипадковою.

Серед підозрілих видання називає смерть у Лондоні британського мільйонера Скота Янґа, який випав з вікна четвертого поверху у грудні 2014 року. Поліція дійшла висновку про самогубство і закрила справу.

Янґ виявився лише одним із групи 9 осіб, включно російським олігархом Борисом Березовським, життя яких передчасно обірвалося у Великій Британії.

Березовського знайшли повішеним у його британському помешканні 2013 року. Поліція не виявила доказів, які б заперечували висновок про самогубство.

BuzzFeed News на підставі отриманих документів слідства та з джерел в американських спецслужбах доходить висновку, що спецслужби США вважають загалом 14 осіб ймовірними жертвами убивств на замовлення російських спецслужб або мафіозних угруповань, які часом діяли спільно.

На додаток до Янґа і Березовського розслідування BuzzFeed News вказує на підозри в обставинах раптової смерті грузинського олігарха Бадрі Патаркацишвілі 2008 року та засновника російської нафтової компанії «Юкос» Юрія Голубєва 2007 року у Лондоні від зупинки серця.

У тому списку також смерть 2003 року від серцевого нападу 46 річного британського правника Стівена Моса та загибель його колеги Стівена Куртіса, який розбився у вертольоті 2004 року.

Троє інших знайомих бізнес-партнерів Янґа: Пол Касл, Роббі Куртіс та Джонні Елічаоф вчинили самогубства упродовж чотирьох років до того, як його тіло знайшли простромленим на металевому паркані під вікном у лондонському будинку.

BuzzFeed News називає ті та інші випадки «колом смерті» і стверджує, що вони вказують на «геополітичну тенденцію нашого часу — використання убивств російськими спецслужбами та мафіозними угрупованнями для знищення опонентів у різних країнах».

Автори розслідування звинувачують британську поліцію у неспроможності боротися з цим явищем.

Причиною BuzzFeed News називає брак політичної волі уряду в Лондоні через пробоювання великого протистояння з Росією.

Дивіться також: Уляна Супрун у студії відповідає на найважливіші питання глядачів про медичну реформу

Украина

Ратификация «харьковских соглашений» продемонстрировала, что в Украине нет ни ответственной власти, ни дееспособной оппозиции

Пасху и связанные с ней чувства, приготовления и надежды затмили то ли дату, то ли годовщину одного из событий, которые ознаменовали начало президентского срока Виктора Януковича. Речь идет о так называемых «харьковских соглашениях», которые президенты Украины и России подписали в Харькове 21 апреля 2010-го. А 27 апреля того же года Верховная рада Украины и Государственная дума Российской Федерации в едином порыве, почти в полнейшем соответствии эстетике уже призабытого советского прошлого благополучно их ратифицировали. Главное, что содержали эти документы, — продление срока базирования Черноморского флота России на территории Украины на 25 лет после окончания действия соглашения от 1997-го в обмен на эфемерную скидку в цене на газ. Их ратификации не смогли помешать ни здравый смысл, ни оппозиция.

О здравом смысле упомянуто недаром: ныне, через год действия соглашений, уже многие, так или иначе связанные с правящей в Украине политической силой, вслух заявляют, что ожидания не оправдались. Что Россия совсем не остановилась, а, наоборот, старается отобрать у наших олигархов (не говоря уже об Украинском государстве) «кровное», т.е. и лакомые кусочки собственности, и финансово-материальные потоки.

Поскольку «харьковские соглашения» стали первым в истории современной Украины официальным подтверждением того, что интересы национальной безопасности, собственного суверенитета и возможных перспектив ее вожди легко меняют на пустышку, возникает абсолютно справедливые и вполне риторическое вопросы: а о чем же вы думали год назад? Неужели верили, что Путина и его команду можно будет удовлетворить какими-то там соглашениями относительно флота? Таким наивным не раз рекомендован хорошо выучить историю президентства Лукашенко. Там есть много весьма интересных страниц.

А вообще через год, который прошел с момента «харьковских соглашений», можем констатировать несколько не слишком приятных вещей.

Первое — это то, что нация, которая уже родилась, все еще не способна делать осмысленный выбор и идет за клише-обещаниями. «Харьковские соглашения» иллюстрируют, как власть, которая говорит с собственным народом с помощью таких клише и не ощущает ответственности перед ним, может пожертвовать национальными интересами в обмен на призрачные «выгоды».

Второе — никакого улучшения отношений с Россией нет. Наоборот, есть шантаж, давление, угрозы. Это следствие того, что не только президент Янукович, а и вся Украина вплотную приблизились к роли заложника больших российских игр. А заложников никто не считает равными себе.

Третье — количество украинцев, которые искренне поддерживают «харьковские соглашения», вполне естественно, не только не выросло, а и существенным образом уменьшилось.

Четвертое — договор между правительствами Украины и России с 1997 года о распределении советского Черноморского флота и базировании российского флота на территории Украины не утратил действие, его не упразднили надлежащим образом. А посему в 2020-м ЧФ все же обязан куда-то уйти. Если у наших вельмож, конечно, хватит умения и воли добиться этого.

В конце концов, последнее. Перипетии вокруг ратификации «харьковских соглашений» доказали, что у нас все еще нет ни одной ответственной политической партии, ориентированной на современное демократическое европейское развитие общества, а значит, нет украинского правительства и украинского парламента, а также оппозиции. Если так, то «харьковские соглашения» были одним из симптомов кризиса, которым может сопровождаться процесс смерти постсоветской Украины с одновременным рождением ее в каком-то другом качестве. По крайней мере, хотелось бы в это верить.

Перевод: Антон Ефремов

Материалы ИноСМИ содержат оценки исключительно зарубежных СМИ и не отражают позицию редакции ИноСМИ.

Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Женский журнал про диеты, отношения, красоту и стиль